Ця історія вразила мене до тремтіння в голосі. (дочитайте до кінця)
Рідну сестру імператора Миколи ІІ звали Ольга. Таким жінкам рідко доводиться виходити заміж з власної волі. Віддали її за принца Петра Ольденбурзького.
Ольга, велика княгиня, була енергійною, опікувалася сільськими школами, госпіталями, була шефом 12-го Охтирського гусарського полку. Кажуть, любила гуляти Петербургом пішки, без охорони і почтів.
Однак, віддаючи усі сили благодійним і шефським справам, вона залишалася самотньою... доки... після параду в Павловську Ольга зустріла Миколу Олександровича Куликовського, офіцера лейб-гвардії керасирського полку.
Шаленна пристрасть, кохання з першого погляду і Велика княгиня просить брата імператора дати їй дозвіл на розлучення з чоловіком.
Микола ІІ вирішив, що сестру полонили емоції, з часом все мине. Тому він запропонував їй почекати сім років, аби перевірити свої почуття. Ольга у них не сумнівалася, тому скорилася волі брата.
Це було сім років чекання і вірності. Куликовський перевівся до Охтирського полку, щоб частіше бачитися з коханою, а коли почалася Перша світова війна, вона вирушила за ним на фронт, працюючи простою сестрою-жалібницею.
Через сім років, у 1916 Микола ІІ виконав обіцянку. Велика княгиня стала вільною. Ольга і Микола обвінчалися. На весілля були присутні члени імператорської родини, офіцери Охтирського полку та сестри-жалібниці з госпіталю, де працювала наречена.
У подружжя народилося двоє дітей. Вони прожили довге і щасливе життя. Емігрували. Ольга Олександрівна померла в 1960 році в Торонто і була похована на російському цвинтарі, поруч з коханим чоловіком.
12 Охтирський гусарський полк був розквартирований у Меджибожі. Це наш близький замок-сусід. (130 км від Кам’янця-Подільського). У напівзруйнованій вежі досі є кругла кімната, спеціально збудовона для Великої княгині... Кімната, де говорилися найдорожчі у світі слова, і давалися клятви, яким не зрадили...
Рідну сестру імператора Миколи ІІ звали Ольга. Таким жінкам рідко доводиться виходити заміж з власної волі. Віддали її за принца Петра Ольденбурзького.
Ольга, велика княгиня, була енергійною, опікувалася сільськими школами, госпіталями, була шефом 12-го Охтирського гусарського полку. Кажуть, любила гуляти Петербургом пішки, без охорони і почтів.
Однак, віддаючи усі сили благодійним і шефським справам, вона залишалася самотньою... доки... після параду в Павловську Ольга зустріла Миколу Олександровича Куликовського, офіцера лейб-гвардії керасирського полку.
Шаленна пристрасть, кохання з першого погляду і Велика княгиня просить брата імператора дати їй дозвіл на розлучення з чоловіком.
Микола ІІ вирішив, що сестру полонили емоції, з часом все мине. Тому він запропонував їй почекати сім років, аби перевірити свої почуття. Ольга у них не сумнівалася, тому скорилася волі брата.
Це було сім років чекання і вірності. Куликовський перевівся до Охтирського полку, щоб частіше бачитися з коханою, а коли почалася Перша світова війна, вона вирушила за ним на фронт, працюючи простою сестрою-жалібницею.
Через сім років, у 1916 Микола ІІ виконав обіцянку. Велика княгиня стала вільною. Ольга і Микола обвінчалися. На весілля були присутні члени імператорської родини, офіцери Охтирського полку та сестри-жалібниці з госпіталю, де працювала наречена.
У подружжя народилося двоє дітей. Вони прожили довге і щасливе життя. Емігрували. Ольга Олександрівна померла в 1960 році в Торонто і була похована на російському цвинтарі, поруч з коханим чоловіком.
***
12 Охтирський гусарський полк був розквартирований у Меджибожі. Це наш близький замок-сусід. (130 км від Кам’янця-Подільського). У напівзруйнованій вежі досі є кругла кімната, спеціально збудовона для Великої княгині... Кімната, де говорилися найдорожчі у світі слова, і давалися клятви, яким не зрадили...
невеличка кругла прибудова над вежею зліва
та сама кімната, вона зовсім невеличка
думаю, вигляд з неї мало змінився...
Усіх вітаю з Днем Закоханих!!!
