Коли твій друг приїзджає з АТО

Коли мій друг прижає з АТО ми йдемо гуляти до водопаду. П'ємо воду з джерела, теревенимо і сміємося. Це наші місця.

Колись ми були підлітками і приходили сюди на пікніки. А потім прийшло розуміння відповідальності за цю землю. Тоді відбулася епопея з масовими прибираннями, іконами у печері, фестивалями, власною ГО.

труба водопаду. височенько:-)

Фото з прогулянки з першої відпустки. Ми ліземо до труби пити воду. Там прірва по обидва боки - але така у нас трациція:-)

І осінь тоді була така тиха і гарна. Золота.

І наші кухонні домашні сільські посиденьки були такі буденні, ніби то ми просто так собі зібралися, як завжди... Сестра щось приготувала нашвидкоруч... сидимо собі, як завжди...

тепер зима і того дня було до чортиків холодно. 

Але, раз мій друг приїхав - значить, маршрут незмінний)

маршрут незмінний - пити воду з труби)

Зайти в печеру... 6 років тому ми тут прибрали і побілили. люди самі приносять сюди ікони... тут був колись монастир.

Холодно і водопад парує

ми жаримо шашлики

діти дивляться фото танків і гармат...

як пояснити дітям, чому дорослі розумні люди вбивають одні одних?

Мій друг – доброволець. Я дуже за нього боюся – бо він на передовій. У Вуглегірську.

Коли мій друг прижає з АТО ми теревенимо про те, як ремонтуватимемо ту халупу, яку купили на музей, як виставимо зібрану ним колекцію. Як одного дня колишня резиденція Орловських стане другою Софіївкою.

У нього 9 класів освіти, у мене – аспірантура. Коли я кажу : «Знаєш, ті колони біля сходинок доведеться поміняти – одна тріснула…» «Старі замінити на нові?» «Ну, так… » «І що ти людям покажеш? Дивіться – це нові колони… ?? накладемо хомут. Вони ще 100 років простоять. Чомусь в Греції  руїни показують, а не нові колони… »

Він знає назви усіх стріл усіх епох, усіх прикрас і усіх римських імператорів, зображених на монетах від Весспасіана до Септимія Севера.

Коли мій друг прижає з АТО, збирається уся моя родина, щоб послухати правду. Ми жаримо шашлик, сміємося з Путіна, п'ємо домашнє вино.

Думала – напишу багато. Про все, що він розповів. Про заміновану «зеленку», вечірні «подарунки», команду «Ху@ло».  Може – іншого разу.

Я знаю, що все, що він там пережив і ще переживе – змінить його. І він не буде, таким, як раніше і світ не буде таким, як раніше. Але, світ і так ніколи не залишається тим самим. І кожен з нас – теж.