Рай у кіптяві
З Майдану я повернулася ще вчора о 5.30, але на 7.30 виїхала на Чернівці з групою на екскурсію, тому пишу тільки тепер.
Планувала їхати сама, але Дівчина-Лисичка, дізнавшись про мої плани, теж на ходу зібрала наплічника. Квитки ми з Наталі взяли без проблем. До вечора Міла організувала збір теплих речей, продуктів і грошей. Друзі проводжали нас на вокзал на власному авто, бо ми вдвох не справилися б з усіма клунками.
Прибули вдосвіта. На сцені Майдану двоє чоловіків о 6.00 ранку "тримають" публіку. Люди, які простояли всю ніч співають гімн. Стояїть кілька сотень.
Сподівалися знайти намет Кам’янця-Подільського.
Такого немає (!!!???!!!) Залишили речі в наметі ВО "Батьківщина" Хмельницької області.
Майдан прокидається. Палять у бочках. Дрова підвозять на різній техніці. Від нових вантажівок до розтарахканих старих пазиків.
Пішли до КМДА.
Віднести гроші, які зібрали друзі.
Пропуск по одному. Ввічливо і чітко.
Всередині - всюди сидять люди.
На сходах пркинулася дівчинка. Закохані в таких місцях виглядають дуже зворушливо.
Передаємо зібрані гроші. Кажуть, за них куплять продукти, ліки, металодетектори, рації.
В колонну залу нас просять заходити тихенько - там сплять люди, які прийшли з чергування.
тут прессцентр, збір коштів, запис у волонтери, медична допомога
КМДА зовні Я завжди проти такого невігластва і свинства. Хоча, для великої країни не така вже й проблема замінити кілька гранітних плиток. Доведений до відчаю народ - куди гірше.
За 10 метрів від КМДА магазин дорогого хутра. його ніхто не чіпає. Вітрини цілі. Магазини на Хрещатику спокійно працюють.
Ми вирушаємо під адміністрацію президента. Саме тут відбулася та страшна бійня.
Метрів за 300 видно ряд охорони. "Беркут"? за ними - ряд автобусів. Загородження.
Сідаю на ряд загороджень. Зараз тут спокійно і тихо. Здалеку ряд "Беркуту" виглядає як солдатики-роботи з фантастичного фільму.
Польова кухня біля будинку Міжнародного центру культури і мистецтв.
Вахта на вході
тут теж сплять
На першому поверсі годують людей.
Як працює молодь на кухні - це требе бачити. Одягнені в халати, маски і рукавички. Працюють швидко. Налагоджено. Ніякої штовханини в черзі. Все дуже чітко і ввічливо.
Далі нам ще треба на Майдан - ми хотіли роздати теплі речі і дитячі книжки.
Прапор цілує Лисичку
Народу стає більше
На сцені промови. Скандування.
Знаєте, це дуже важко там стояти. ПРОСТО СТОЯТИ,
Там холодно. Вітряно. важко дихати через дим з бочок. там дуже важко лише стояти.
Не мало і такого - покинуті палатки і речі без догляду. Так не має бути.
Бомжі, алкоголіки?Є, звичайно. (Вони ж і до революції були.) Їх не багато, але вони дуже кидаються в очі.
ЄВРОМАЙДАН - це не Помаранчева революція. Тоді у всіх горіли очі, усі обіймалися. Ейфорія. На сцені йшов безкоштовний класнючий концерт.
Євромайдан суворіший. Жорстокіший (до людей, які тут стоять; і люди які тут стоять)
Романтики тут мало.
Відступати - нема куди. Якщо влада включить репресивну машину - поодинці всім кінець.
але НАЙВАЖЧЕ боротися без СУПРОТИВУ.
Ну, стоїмо, ну, кричимо гасла. Що далі? а якщо ніхто нічого не змінить?
так і сидітимемо біля бочок? Що президенту до нашого сидіння? Сидіть собі....
У хлопців із самооборони - саморобні щити на руках. Дошка на ремінчиках.
До Майдану підходить Союз Українських Націоналістів
В обід в КМДА пускають після обшуку. Перевіряють металодетекторами. Дівчат пропускають без черги. Ніякої тісняви. Черга рухаються дуже швидко.
В КМДА повели санітарну годину. На підлозі людей мало.
Фото, що зачіпило....
Декілька психологів чергують і готові надавати допомогу.
Роздали книжечки дітворі. Малечі небагато. Дуже холодно.
Завжди буває фото, яке вважаєш найкращим..
Під вечір почався сніг. Але стало тепліше.Трохи далі від Майдану Київ схожий на Київ.
Це головна барикада. З ялинки.
Флешмоби, безкоштовні обійми, імпровізовані шоу...
***
По політиці.
Все так невизначено. Говорити щось чітке важко.
Чула версію про те, що порібно міняти Конституцію. Нехай кожна українська область прийме закони, які підходять саме їй. Місцеве самоуправляння.
Країна поляризована , Схід і Захід не розуміють одне одного. Слід дати їм можливість кожному господарювати за власними правилами.
За цією версією владна вертикаль не буде такою всесильною і корумпованою...
***
Різати карту.
"Не хочу жити, як шахтар. Якщо нема іншого виходу - різати карту - хай далі помирають і хворіють... Обійдемося без них. Ми всеодно краще живемо", - таке почути не важко. Варсія повторюється з багатьох вуст. Я б за таке судила.
Я теж не хочу. Але країну треба зберегти цілою. Бо гріш тоді всьому ціна.
***
Теорія ТЕПЛОГО ОКЕАНУ
"Втопити владну нечисть у теплому океані."
Хороша версія. Стояти. І ПОСМІХАТИСЯ. Без аргесії. Всюди і завжди. Зробити роботу влади неможливою. Паралізувати її. до тих пір, поки влада не змінить політику і рівень відповідальності перед народом.
Мені згадався Махатма Ганді.
Інші офіційні версії кожен з Вас читав у мережі.
Версії дій влади і дій мітигнувальників.
Ви самі їх знаєте.
***
ЩО РОБИТИ ЗАРАЗ?
Везти речі, стояти на Майдані, чергувати на кухні. ТІЛЬКИ НЕ РОЗХОДИТИСЬ з МАЙДАНУ.
ЩО РОБИТИ ВЗАГАЛІ???
повторювала і буду повторювати:
Хочеш в Європу?
Не плюй у ліфті, не гидь у під'їзді, не кидай сміття повз смітники, їзди за правилами, поступайся місцем у громадському транспорті, не давай і не бери хабарів, не напивайся як свиня, поважай свою історію і культуру - і ти сам не помітиш, як опинишся в цивілізованій державі.
Ми не порібні Європі такі, як є. Брудні, набундючені, тупі, "А, нехай там..."
У нас мало квітів і бібліотек.
Європа не дасть нам усе готове. Працювати потрібно. Смішно, що у нас на Кафедрі ЖОДЕН професор не знає іноземної мови. Кому треба таких науковців? Можна продовжувати до безконечності.
Але піти з Майдану зараз недопустимо. Бо буде не до квітів і бібліотек.
ЩЕ ОДНЕ МОЄ ДОСЛІДЖЕННЯ!!!
"Євромайдан - це школа особистісного розвитку."
Так можна назвати окреме дослідження і статтю.
Це діже цікаво.
Тут ти можеш стати, ким завгодно - керівником, помічником.
Коли ти крикнеш гасло - тобі відгукнеться тисячі голосів (чотири ряди ескалатора в метро, наприклад)... круто да?
Можеш знайти все - друзів, кохання. Можеш танцювати, співати, працювати.
Тут безкоштовно годують і вдягають.
Це рай в пекельній кіптяві з бочок.
і я б не простила собі, якби не побачила його.
