понедельник, 25 ноября 2013 г.

Наврочила :-)

Нє, ну то шо я відьма діло ясне. Але те, що я так вмію, я сама не знала)))))))) Оце писала вчора про сніги і заметілі. Так, чогось, згадалося. А сьогодні в обід картинка за вікном почала змінюватися оттак:




До речі, знайомтеся, це - ЕЙВА. Вона - верба, яка росте у мене в дворі. Вікна західні. Коли через гілля верби проходять вечірні промені, кімнати наповнюються лагідним мерехтливим сяйвом. На стінах грають тіні, неначе мерехтіння водоростей у велетнському акваріумі. Так само з місячним сяйвом і світлом ліхтарів. Музика в такі моменти зайва.
Цього року її електрики, чи хто там, підстригли, підкрамсали, я мало не плакала. Відросте.


Врешті мова не про те. У Кам’янець-Подільський увірвалася зима. По-істеричному, з шаленним вітром і мокрим снігопадом. На дорогах хляпанина по-коліна. В шиномонтажах черги - пора перевзуватися.

2 комментария:

  1. Черговий раз переконуюсь - хто хоче мати чудеса в житті, той їх і має.
    Навіть з власного вікна.

    ОтветитьУдалить
  2. як там у прислів’ї? прожити життя можна лише двома способами : не вірити у чудеса або вірити у те що вони всюди:-)

    ОтветитьУдалить